Орфографічний словник української мови. 2005.
переметати — ПЕРЕМЕ|ТАТИ (3*), ЧОУ (ЩОУ), ЧЕТЬ (ЩЕТЬ) гл. 1.Разметать, разломать: и мостъ переметаша. и переѥ(ха)ша ониполовици въ лодь˫ахъ. ЛН XIII2, 90 об. (1218). 2. Поднять (о мосте): даче бы не мытникъ. ѹстереглъ и моста не переметалъ. то ˫али быша … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
переметати — I див. переметувати. II перемета/ю, перемета/єш і перемечу/, переме/чеш, док., перех. Кидати все чи багато чого небудь, одне за одним … Український тлумачний словник
переметаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переметати I … Український тлумачний словник
